О храме

БезымянныйІсторія Свято – Іоанно – Богословського  храму  Православної Церкви  села Стрільники досить цікава, захоплююча і непроста. Храм було зведено ще 1875 році, а в 1935 році  радянська влада  храм закрила і  перетворила на сільський клуб. В роки румунської окупації знову відновилися богослужіння, але не надовго, лише до 1947 року.  Наприкінці 50х років церква знову відновила богослужіння і прийняла у своє лоно сільських вірян.  В часи  хрущовського керування – 1962 року припинила своє існування. Таку інформацію засвідчили матеріали з Вінницького архіву, зібрані сільським-краєзнавцем Кострубеєм Панасом Васильовичем.

У 1985-му будівлю храму використовували в селі як підсобне приміщення для зберігання господарського майна сільради та школи. В ніч  з 22  на 23 травня 1985 року, коли село мирно спало, було підрізано кутові стовпи церкви,  обмотано  храм по периметру тросами і  приєднано  до трактора. Так потужним ривком трактора  була зруйнована  церква,  ще сходу сонця. За збігом обставин чи  ні, але відбулося це, коли увесь православний світ святкував  світле Христове Вознесіння. Можливо, по Божому промислу, ще тоді було передбачено, що на цих руїнах у недалекому майбутньому – лише через шість років станеться знову відродження багатостраждального  Стрільницького Свято-Іоанно-Богословського  храму.

Вранці жителів села вразила картина – на місці церкви чорніла величезна купа уламків. Простояла вона так три роки, потім рознесли її несвідомі селяни на будівництво вівчарика у Лопатинцях.  А територія колишньої  церкви перетворилася на пустку посередині села. Поросла  бур’янами. Це сталося в часи так званої «перебудови», коли почався крах тоталітарної радянської системи і демократизація суспільства, коли заржавіла надія на відродження повноцінного релігійного життя в країні.

Минали роки докорінних змін. Люди переймалися тільки буденними насущними справами, душі черствіли від дефіциту духовного спілкування,  ставали байдужими, скупими, навіть на добре слово один до одного. Віддалялися від таїнств святого причастя та хрещення.

1 і 2 квітня 1991 року жителі села зініціювали прибирання на колишньому  церковному подвір’ї.  А 7 квітня на Світле Христове Воскресіння вперше після зруйнування храму жителі Стрільників почули святкові виголоси священика: «Христос Воскресе!», «Воістинно Воскресе!». Ця подія надихнула людей, щоб своїм коштом знову відродити в селі духовний осередок і збудувати церкву на старому підмурку.  Для цього утворили в Стрільниках громаду УПЦ, зареєстрували її Статут у 1992 році.  Восени 1992 року храмове будівництво відвідав архієпископ Вінницький і Брацлавський Макарій і висловив слова щирої подяки жителям Стрільників. Божий дім в селі було зведено за чотири роки до березня 1996 року.

Новітній етап храмової православної історії в Стрільниках розпочався з 1996 року. На даний час священиком Стрільницького приходу є протоієрей  Паровенко Анатолій Степанович. Православний пастерський послух він несе з 27 квітня 1997 року. За шістнадцять років свого служіння він разом з громадою села облагородив внутрішній і зовнішній вигляд церкви, закупив необхідне церковне приладдя та богослужну літературу.